Button

Центри життєстійкості: що це та чим допомагають?

Центри життєстійкості — це новий формат громадських просторів в Україні, створений з метою підтримки людей у складних життєвих обставинах. Їх діяльність передбачає надання комплексної соціальної допомоги та розвитку навичок життєстійкості — здатності адаптуватися до стресових ситуацій, швидко відновлюватися та зберігати активну участь у житті громади. На законодавчому рівні функціонування таких центрів регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2024 року № 83, а також постановою від 3 жовтня 2023 року № 1049, яка запустила експериментальний проєкт зі створення системи життєстійкості. Центри функціонують як частина цієї державної ініціативи й працюють у приміщеннях, що відповідають вимогам безбар’єрності, безпеки, інклюзивності та доступності. Мета центрів — не просто надати соціальні послуги, а й об’єднати громаду навколо ідеї психологічного відновлення, розвитку довіри, підтримки родин, ветеранів, дітей та вразливих категорій громадян. Це місце, де кожен може знайти підтримку, пораду, можливість для навчання та зростання. Робота центрів координується місцевими органами влади та підтримується Міністерством соціальної політики.

Яку допомогу надають у центрах життєстійкості?

Кожен центр життєстійкості надає безкоштовні послуги, які охоплюють широкий спектр соціальної підтримки. Насамперед це комплексна соціальна послуга з формування життєстійкості, що включає первинне консультування, оцінку потреб, створення індивідуального плану допомоги, психологічну підтримку та перенаправлення до інших фахівців. У центрах працюють кваліфіковані психологи, які проводять індивідуальні та групові консультації, тренінги з подолання стресу, групи підтримки для людей, які пережили втрату, переїзд, насильство або інші травматичні події. Додатково можна скористатися юридичною допомогою — центри співпрацюють з фахівцями з безоплатної правничої допомоги, які консультують щодо сімейних питань, аліментів, спадщини, соціальних виплат, оформлення статусів та іншого. Також діє сімейний напрямок: тут підтримують батьків у вихованні дітей, працюють клуби для сімей, проводяться лекції, ігрові заняття для дітей, майстер-класи. Для ветеранів передбачено окремі програми: супровід, адаптація, допомога в працевлаштуванні. Центри сприяють також працевлаштуванню громадян, співпрацюючи з регіональними центрами зайнятості. Центри життєстійкості не надають прямої фінансової (грошової) допомоги. Їх основна мета — психосоціальна, правова та інформаційна підтримка, а також допомога з працевлаштуванням, розвитком навичок, адаптацією після травматичних подій тощо. Проте фахівці в центрах можуть:

  • допомогти заповнити документи для подачі на державну чи міжнародну грошову допомогу;
  • направити до організацій, які реально виплачують кошти (наприклад, міжнародні гуманітарні фонди);
  • пояснити, хто має право на виплати і як їх отримати.

Кому саме надають допомогу?

Центри життєстійкості відкриті для всіх мешканців громади, однак у фокусі уваги — ті, хто потребує підтримки найбільше. Зокрема:

  • Сім’ї з дітьми, у тому числі багатодітні, прийомні, патронатні родини, дитячі будинки сімейного типу;
  • Внутрішньо переміщені особи, які втратили житло або змушені були покинути свої громади через війну;
  • Особи з інвалідністю та члени їх родин — центр забезпечує простір, адаптований до їхніх потреб;
  • Люди, які переживають кризу: втрата близьких, насильство, складні психоемоційні стани;
  • Ветерани війни, демобілізовані військові, їхні родини — для них доступні спеціалізовані програми підтримки та адаптації;
  • Молодь і підлітки, які потребують простору для розвитку, навчання, дозвілля та спілкування;
  • Особи, які втратили роботу, або шукають нові можливості у працевлаштуванні.

Допомога не обмежується лише конкретними статусами. Навіть якщо людина не має офіційного статусу ВПО чи інвалідності, але перебуває у складних обставинах – вона може звернутися до центру та отримати підтримку після оцінки потреб. Такий підхід гарантує інклюзивність і справжню турботу про кожного мешканця громади.

Як отримати допомогу: куди звертатися і які документи потрібні

Щоб скористатися послугами центру життєстійкості, необхідно зробити кілька простих кроків:

  • Знайти центр у вашій громаді. Інформація розміщується на офіційних сайтах громад, обласних адміністрацій, а також Міністерства соціальної політики. Можна зателефонувати до місцевого управління соцзахисту або знайти інформацію в ЦНАПах.
  • Записатися на консультацію. Це можна зробити телефоном або відвідати центр особисто. У деяких громадах діє електронний запис через онлайн-форми.
  • Підготувати документи. Як правило, достатньо мати при собі паспорт або ID-карту, ідентифікаційний код. Для спеціальних послуг (наприклад, підтримки ветеранів або ВПО) можуть знадобитися посвідчення учасника бойових дій, довідка ВПО, документи про дітей тощо.
  • Пройти первинне консультування. Фахівець центру оцінить вашу ситуацію, допоможе визначити потреби та запропонує індивідуальний план дій.
  • Отримувати допомогу. Це можуть бути регулярні консультації, участь у групах підтримки, перенаправлення до інших служб — залежно від ситуації. Вся допомога безкоштовна.

Додаткова інформація та відгуки відвідувачів

Станом на 2025 рік в Україні діє понад 230 центрів життєстійкості у 23 регіонах. Ці простори організовані у співпраці з місцевою владою, міжнародними організаціями та волонтерами. Вони облаштовані відповідно до державних будівельних норм і пристосовані для людей з інвалідністю: мають пандуси, тактильні вказівники, кнопки виклику. Відвідувачі центрів позитивно оцінюють атмосферу, рівень підтримки та якість надання послуг. Люди відзначають, що це — місце, де можна відчути себе в безпеці, поговорити без осуду, отримати підтримку фахівців. Багато хто повертається неодноразово, долучається до груп самодопомоги чи тренінгів, приводить друзів або родичів. Центри життєстійкості допомагають не лише вирішувати проблеми, а й знаходити нові сенси, знайомства, ідеї для розвитку. Особливо цінним є те, що послуги надаються безкоштовно, а допомога базується на індивідуальному підході та взаємоповазі. У майбутньому планується розширення мережі центрів, запуск мобільних бригад, розвиток нових напрямків допомоги. Якщо у вашій громаді ще немає центру — можна ініціювати його створення через місцеву владу, благодійні фонди або міжнародних партнерів. Для загальних питань щодо соціальної допомоги, зокрема і щодо центрів життєстійкості, в Україні можна звертатися на гарячу лінію Міністерства соціальної політики: 1539 — єдиний контакт-центр системи надання соціальної підтримки населення (дзвінки безкоштовні з мобільних і стаціонарних телефонів по всій Україні). Графік роботи: з понеділка по п’ятницю: з 08:00 до 20:00, у суботу: з 08:00 до 14:00, неділя — вихідний. Також в окремих громадах можуть бути локальні телефони центрів життєстійкості.